Матеріали прямого ефіру заступника голови Харківської обласної ради Сергія Чернова на обласному державному радіо, 18.07.2008
 
Доброго вечора, шановні радіослухачі! В студії ведучий Ігор Яворський. На першому каналі вечірня програма Служби інформаційного мовлення і я вітаю гостя сьогоднішнього прямого ефіру – заступника голови Харківської обласної ради Сергія Чернова. Доброго вечора.
 
Доброго вечора.
 
За традицією, сьогоднішню розмову пропоную почати з приємного факту: 16-го липня в Дергачівському районі почалося будівництво нової лікарні. Відтак перші запитання наступні: скільки коштів необхідно для реалізації цього проекту і які джерела фінансування?
 
16 липня голова обласної ради Васілій Вікторовіч Салигін брав участь в урочистостях, щодо початку будівництва у Дергачівському районі нової лікарні. Це була саме його ініціатива, яка почала реалізовуватися.
 
На будівництво нової лікарні в Дергачівському районі потрібно понад 40 млн.грн. В поточному році обласна рада вже прийняла рішення про виділення з обласного бюджету 1,8 млн.грн. і за рахунок субвенцій з державного бюджету ми очікуємо отримати понад 8 млн.грн. Таким чином, є всі підстави проводити будівельні роботи в цьому році та продовжити їх у наступному.
 
Цього тижню вам довелося помандрувати і шляхами нашого краю, і за його межами. Поінформуйте наших слухачів, де ви побували.
 
Цей тиждень виявився насиченим. У понеділок та вівторок я брав участь у міжнародній конференції щодо розвитку органів місцевого самоврядування та перспектив адміністративно територіальної реформи в Україні. Конференція, яка проходила в Донецьку, проводилася за ініціативи Донецької обласної ради. В ній брали участь: Міністр регіонального розвитку та будівництва України Василь Степанович Куйбіда, голова профільного Комітету Верховної Ради Володимир Васильович Рибак. А також керівники 19 областей України, представники Асамблеї Європейських регіонів з Німеччини, Австрії, Швейцарії, Польщі, Іспанії та інших Європейських держав, які ділилися досвідом проведення реформ та переходу від централізованих систем управління до, демократичних на принципах субсидіарності. Учасники конференції обмінялися думками, прийняли відповідну резолюцію.
 
Головне мабуть те, що всі представники регіонів заявили, якщо центр буде продовжувати вагатися, то регіони будуть діяти. Бо в нас така ситуація, що ми вже багато років говоримо про розвиток місцевого самоврядування, говоримо, що це головне для людей, які в них проживають, що треба терміново змінити ситуацію, з нами всі погоджуються, але ніхто нічого не робить! Тому представники регіонів визначились, що саме власними діями ми змусимо центр змінити своє відношення до регіонів України. Це по-перше.
 
По-друге, всі учасники зустрічі сказали, про необхідність розгляду у Верховній Раді закону про регіональну політику в державі. В один голос всі заявили, що на сьогоднішній день в Україні немає єдиних соціальних стандартів для людей, не ведеться ніякого моніторингу рівня споживання, а також потреб у соціальних послугах. Ми ніяким чином не оцінюємо якість життя. Як наслідок, не приймаються необхідні рішення.
 
Сьогодні також хотів поінформувати слухачів про те, що у приміщенні Харківської обласної ради під головуванням голови Харківської обласної ради Васілія Салигіна відбулася нарада, в якій брали участь голови бюджетних комісій обласних рад тринадцяти областей України та Автономної республіки Крим. В зустрічі брали участь народні депутати Алла Александровська та Юлія Ковальова – члени бюджетного комітету Верховної Ради України, та голови бюджетних комісій райрад Харківської області. Відбувся продуктивний обмін думками, щодо формування державою бюджетної політики, проблем на всіх рівнях формування бюджетів. На цьому засіданні було прийняте звернення до Президента України, до Прем’єр-міністра, до голови бюджетного комітету Верховної Ради та відповідна резолюція, де запропоновані заходи, які, на погляд учасників зустрічі, дали б змогу вийти з того незадовільного становища, яке на сьогодні є при формуванні Бюджету країни на 2009 рік.
 
Під час наради у Харкові, на конференції в Донецьку велась розмова, щодо необхідності переходу  до системи формування бюджетів з низу до верху, а не зверху до низу, як це відбувається в нашій державі. Максимально залучати до цієї справи органи місцевого самоврядування базового рівня, шляхом делегування повноважень на більш вищий рівень. Формувати джерела фінансування у залежності від рівня проблеми.
 
Для прикладу, скажу, що сьогодні у Польщі 65% повноважень і бюджету знаходиться на базовому рівні – рівні сіл та селищ, до 30% - на регіональному рівні і тільки 5-7% виконує держава – це саме ті питання, які має забезпечити виключно центр.
 
Для ефективного функціонування влади необхідно, щоб громадяни розуміли кожний крок влади. Коли громадян залучають до цієї справи, тоді вони зацікавлені, беруть активну участь, тоді влада дієздатна. В нас же все навпаки. Влада, від якої залежить прийняття життєважливих рішень, іноді дуже далеко, на жаль, часто не розуміє про що йдеться, і часто відірвана від реального життя. Влада на місцях знає, що і як робити і хоче, щоб це розуміли у Києві.
 
Але відбувається багато зустрічей, а віз і нині там. Поспілкувалися, прийняли рішення, а далі? На ваш погляд, ситуація зміниться?
 
Я впевнений, що зміниться. Дуже вірно було підмічено на нараді в Донецьку, якщо ми на регіональному рівні будемо одночасно приймати виважені, вірні, узгоджені рішення, які необхідні для людей, то, повірте, в центрі до цього прислухаються.
 
Треба рухатися до європейських стандартів життя – ми ж так багато говоримо про євроінтеграцію. Сьогодні за євро стандартом бюджетне фінансування у перерахунку на одного жителя Євросоюзу має бути близько двох тисяч євро. У нас цей показник, якщо не помиляюся, складає 50-100 грн., а у сільській місцевості вдвічі менше. Це відповідь до якої якості життя нам треба рухатися. Більш нічого не треба говорити, а треба робити все, щоб це з часом реалізувати у своїй країні.
 
Сьогодні ви були в Ізюмі.
 
Сьогодні за ініціативою облдержадміністрації проводилися три наради під головуванням першого заступника губернатора Володимира Миколайовича Бабаєва. Така робота розпочалась вчора у Золочівському районі. Сьогодні в Ізюмському районі, місті Ізюмі та Борівському районі. В цих нарадах беруть участь керівники всіх галузевих управлінь облдержадміністрації, районів, міст, сільські, селищні голови, залучаються керівники підприємств, правоохоронних органів, депутати. Розмова йде про соціально-економічний розвиток, проблеми на тій чи іншій території, бачення місцевих керівників щодо їх вирішення, необхідну допомогу з боку обласної влади – облдержадміністрації та обласної ради.
 
Розглядаються питання підготовки до зими. Потрібно виконати всі необхідні відновлювальні та ремонтні роботи, знайти джерела, щоб їх профінансувати. Це дасть нам змогу нормально увійти в зиму.
 
В Ізюмі мали збудувати будинок. На це виділялися кошти.
 
Так, в Ізюмі окрема ситуація. Ми всі знаємо з засобів масової інформації, що стався вибух і на жаль, мешканці багатоповерхового будинку залишилися без житла. Сьогодні, як то кажуть, випереджуючими темпами там ведуться роботи. Думаю, що до 1 серпня поточного року ці роботи будуть завершені. І всі, хто постраждав, зможуть отримати відремонтоване житло. Для цього з обласного бюджету виділено понад 5 млн.грн. цього буде достатньо, щоб ці роботи виконати у повному обсязі.
 
Минулого тижня Васілій Салигін зробив заяву, що сьогодні органи місцевого самоврядування мають зробити все для того, аби не втратити вітчизняного сільгоспвиробника. Були сподівання, що у зв’язку з подорожчанням паливно-мастильних матеріалів, уряд забезпечить аграріїв дешевим паливом з фондів держрезерву. Жнива тривають. Зараз наповнений стабілізаційний фонд Харківської області? Господарства встигли придбати обіцяне урядом пальне до початку жнив?
 
Я би відповів так, щоб дуже не забирати часу в ефірі. Своє відношення щодо підтримки підприємств сільгоспмашинобудування, депутати висловлювали неодноразово на сесіях обласної ради. В області діє прийнята депутатами обласної ради програма. Про неї у ваших ефірах ми уже неодноразово розмовляли.
 
Щодо ситуації, яка склалася не тільки на підприємствах сільгоспмашинобудування, а й на інших промислових підприємствах, які не в змозі сьогодні нормально працювати, то на останній сесії за ініціативи депутата Павла Васильовича Тищенка мова йшла про завод ім.Шевченка. Ми прийняли відповідне звернення до керівництва держави. Колись на цьому підприємстві працювало 22 тис. чоловік, а сьогодні кількість працюючих близько 4 тис. Це унікальне підприємство, яке працювало на багато галузей народного господарства, зокрема й на космічну, сьогодні майже без замовлень. В своєму зверненні депутати запропонували представникам кабінету міністрів, взяти участь у черговій сесії, яку ми будемо проводити у серпні, де будемо розглядати питання сьогоднішнього стану та перспективи.
 
Це наше не перше рішення і не останнє. Ми будемо й надалі приділяти увагу до наших промислових підприємств. Для нас дуже важливо, щоб підприємства працювали, люди були з роботою та зарплатнею, а бюджет із коштами.
 
Стосовно формування аграрного фонду і закупівлі паливно-мастильних матеріалів на збиральні роботи, скажу так: на сьогоднішній день жодної тонни, на скільки мені відомо, сільгоспвиробники на пільгових умовах не мають змоги закупити. Поки що ведуться підготовчі роботи, є визначений Кабінетом міністрів оператор, але реальних кроків з боку цього оператора в області по відношенню до сільгоспвиробників не зроблено.
 
Щодо аграрного фонду, то є затверджений механізм, закупівлі зерна, але, в області ним ще ніхто не зміг скористатися. Щодо наявності коштів державного бюджету для закупівлі цього зерна, на мою особисту думку, є великі сумніви.
 
Тому, на жаль, на сьогодні сільгоспвиробник з боку Уряду кинутий на призволяще.
 
Ваш коментар, як людини, яка постійно знаходиться в центрі подій, ціни на сільгосппродукцію зростають, зростають від того, що зростають ціни на пальне. Який вихід? Що ми можемо зробити на місцевому рівні?
 
По-перше. Взагалі в світі ніхто про ціну на продукцію, тим більше в період збиральних робіт не говорить, щоб це ніяким чином негативно не відображалося на ціноутворенні.
 
По-друге. Я хотів би сказати про інші речі, висловити свою думку щодо проведення жнив та перспектив. Хочу повідомити слухачів, що сьогодні збиральні роботи в області йдуть повним ходом. Урожайність пшениці понад 39 центнерів з гектара. 10 з 27 районів Харківської області мають урожайність більше 40 центнерів з гектара.
 
Я за це вболіваю, і мені дуже приємно, що на ланах області такий врожай. Два райони – Валківський та Красноградський, які мають урожайність понад 50 центнерів з гектара. Сьогодні сільгоспвиробник зіштовхнувся з тим, що очікували більш якісне зерно, а отримують зерно, яке далеко не завжди відповідає продовольчим стандартам. Крім третього, сьогодні є велика питома вага зерна четвертого, п’ятого, а то й шостого класу.
 
На мою думку, в цьому році ми отримаємо вдвічі менше продовольчого зерна, ніж у минулому році – на рівні десь 20-25% від валового збору. Чому так вийшло? В першу чергу тому, що в період вегетації рослин, враховуючи те, що урожай гарний і стеблева маса велика, треба було більше вносити добрив, а також розтягнути їх внесення у часі.
 
Друга причина полягає в тому, що в період вегетації цьогорічна температура повітря була нижчою, ніж в минулому році. Це призвело до розвитку багатьох хвороб, зокрема, грибкових, які напряму впливають на зниження якості зерна. Треба не поспішати продавати зерно.
 
З досвіду нам відомо, що з часом рівень клейковини може піднятися, а відповідно, і ціна на це зерно підвищиться. Хотів би порекомендувати керівникам підприємств прислухатися до науковців, займатися такою культурою, як третікале, яка дуже знайома в нашому регіоні. На жаль, в нашій області нею засіяно близько 3-х тисяч гектар. А науковці нам рекомендують, щоб посівні площі під цією культурою займали не менш, ніж 10%.
 
Тобто, посіви повинні складати 40-45 тис. гектар. Це б захистило нас від ряду несподіванок та неприємних сюрпризів. І ми мали б змогу, в першу чергу, ті, хто займається хлібопекарною промисловістю, використовувати шостий клас зерна, додавати 15% третікале, і отримувати якісне борошно та хліб. Я думаю, що це – перспективний напрямок, і ми в області будемо ним займатися.
 
Тобто, якщо ми можемо отримати продовольчого зерна вдвічі менше, ніж торік, в масштабах області це чимось загрожує?
 
Ні, в масштабах області це нічим не загрожує споживачам. Ми повністю забезпечимо потреби населення області в продовольчому зерні. А експортний потенціал продовольчого зерна трохи зменшиться. Просто до цих змін потрібно бути готовим і перерозподілити свої ресурси так, щоб гідно ними розпорядитися. Але це – поки тільки прогнози, на основі яких не треба поспішати робити висновки. В нас ще є час. Я сподіваюсь на допомогу науковців у вирішенні цього питання. Впевнений, що ми зможемо знайти вихід із цієї ситуації.
 
Так, зберемо врожай – побачимо.
 
Як кажуть в народі: «Врожай не той, що в полі, а той, що в коморі».
 
Якщо мова зайшла стосовно цін, зупинимось ось на якому питанні. Зараз йде мова про те, що можуть бути підвищені тарифи на житлово-комунальні послуги до кінця року. Це знов-таки пов’язують із подорожчанням енергоносіїв. Існують приклади того, як органи місцевого самоврядування, наприклад, у сусідніх областях – Сумській, Луганській, вже активно звертаються до цього питання. Населення, звісно, виказує своє незадоволення цим зростанням цін. Чого очікувати Харківщині? Міська рада запевняє, що тарифи на теплопостачання не будуть підвищуватися.
 
Все, що відбувається в світі, так чи інакше стосується України. Кожний орган місцевого самоврядування, кожен рівень влади повинен реагувати на ці зміни. Я б хотів проінформувати радіослухачів стосовно того, що економічно обґрунтовані на сьогоднішній день тарифи введені на 14 з 19 підприємств теплопостачання, які надають такі послуги. Тому ми розуміємо, що 5 підприємств ще повинні переглянути свої тарифи.
 
Ситуація з економічно обґрунтованими тарифами на послуги водопостачання та водовідведення трохи складніша. Вона характеризується тим, що на цьому ринку працюють 46 підприємств області, а економічно обґрунтовані розцінки мають поки що 17. Із 57 підприємств, що надають послуги по утриманню житла, такі тарифи діють на 19. Як бачите, цифри говорять самі за себе. Той, хто привів тарифи у відповідність, той впевнено готується до зими. Там, де ці тарифи не відповідають фактичним витратам, залишається надія на відповідні бюджети.
 
Вірно ви кажете, що, якщо Харківська міська рада приймає рішення не підвищувати тарифів, то депутати розуміють, що у міському бюджеті на це є кошти. Якщо у бюджеті інших селищ чи місті таких коштів немає, то таке рішення прийматися не може. Тоді мова може йти лише про підвищення тарифів або, на жаль, про зупинку роботи цього підприємства, яка рано чи пізно буде мати місце. Цього також не можна допустити.
 
Це реалії. На сьогодні тарифи дуже відрізняються в різних містах, селах, селищах. Наприклад, в місті Чугуєві для населення діють тарифи на споживання води приблизно 60 копійок за один куб, а у селі Петрівське Балаклійського району цей тариф складає понад 7 гривень. Таких прикладів можна навести багато. Тому сьогодні неможливо всіх «міряти під одну лінійку». Це питання дуже специфічне. Його не вирішити наскоком, воно потребує виважених дій, аналізу і, безумовно, вивчення можливостей того чи іншого рівня бюджету.
 
Тобто, в кожній місцевості все залежить від можливостей на місцях?
 
Безумовно.
 
В нас, на жаль, залишилося не дуже багато часу, а питання ще є. Сергію Івановичу, нещодавно Ви здійснювали особистий прийом громадян. З якими проблемами найчастіше звертаються слобожани до органів представницької влади? 
 
На минулому тижні я проводив виїзний прийом з особистих питань в Кегичівському районі. Я дуже задоволений спілкуванням із кегичівцями. Дуже багато було людей - керівників підприємств, сільських голів, фахівців, простих мешканців. Мова йшла, в першу чергу, про підготовку до зимового періоду, про утримання підприємств соціальної сфери, про підготовку навчальних закладів, тощо.
 
Безумовно, була піднята і проблема газифікації. На прийом приходили цілі делегації – люди прохали продовжити роботи по газифікації сіл, розпочаті в минулі роки. Як завжди, людей турбують питання стосовно ремонту доріг. Я для себе зробив висновок, що на Кегичівщини – люди, які вболівають за свій край. Вони роблять все, від них залежне для того, щоб їх діти жили краще, ніж вони. Будемо допомагати у вирішенні особистих питань.
 
Вчора я мав розмову з керівником «Обленерго» Сергієм Васильовичем Кириком стосовно організації електроопалення та обліку електроенергії в Медведівській амбулаторії та у дитячому садочку цього ж села. Крім того, вирішується питання переводу цього дошкільного закладу на тризонний облік електроенергії. Це дозволить економити електроенергію та водночас мати нормальний температурний режим для діточок.
 
Будемо поетапно вирішувати проблемні питання, виходячи з наших можливостей. Будемо намагатися не залишати їх з ними сам на сам.
 
Насамкінець нашої розмови хочеться почути Вашу оцінку стану підготовки області до зимового періоду. Це друга, найважливіша тема, після питання стосовно жнив.
 
Про стан підготовки до зими говорити ще рано. А про те, що вже сьогодні повинна йти робота в цьому напрямі, причому на всіх рівнях і повним ходом, якраз своєчасно. Саме цьому питанню була присвячена сьогоднішня нарада, яка відбулася в місті Ізюм, а також наради в Ізюмському та Борівському районах. Це питання розглядається обласною радою, обласною держадміністрацією за участю керівників усіх рівнів. Всі розуміють його важливість. Завдання єдине – сконцентрувати кадри, кошти на основних напрямках, своєчасно організувати виконання усіх підготовчих робіт. І робити все це треба влітку.
 
Дякую, Сергію Івановичу, за сьогоднішню бесіду. На цьому час, відведений на програму, вичерпано. Нагадаю, що гостем обласного державного радіо був заступник голови Харківської обласної ради Сергій Чернов.
 
Дякую за увагу!
 
Передачу підготував і провів Ігор Яворський. На все добре!
 

Президент України
Верховна рада України
Урядовий портал
Харківська обласна державна адміністрація
Харківська міська рада
Національне агентство з питань запобігання корупції
Українська асоціація районних та обласних рад
Асоціація органів місцевого самоврядування Харківської області
Рада почесних громадян Харківської області
СБУ
Стратегія розвитку Харківської області на 2015-2017 роки
Дитячий телевізійний фестиваль «Дитятко»
Конкурс Масельського
Гранти
Харківський центр туризму
Слобідський край
Ресурсний центр сталого місцевого розвитку
РЕГІОНЕТ
Харківський регіональний інститут державного управління
Форум Фактор
Угода мерів
КП
КП
Харківський обласний центр здоров'я