В ефірі каналу ОТБ «Тема дня» в студії працює Ольга Шевченко. Про реформу місцевого самоврядування в контексті останніх подій говоритиме сьогодні гість студії президент  Української асоціації районних і обласних рад, голова Харківської обласної ради Сергій Чернов.

Доброго дня.

Відбулись збори уповноважених представників членів Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області. Які питання були на порядку денному? Чи обговорювалася соціально-політична ситуація в регіоні і в цілому в країні?

Розглядали багато питань, що стосувалися життєдіяльності області, перспектив розвитку, створення геоінформаційного простору, прозорого управління у подальшому на всіх рівнях та інші. Серед них, безумовно, були питання реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, а також соціально-політичної ситуації, яка склалася в регіоні.

У зборах взяли участь представники всіх міст обласного і районного значення, голови районних рад, сільські, селищні голови, крім того - науковці Національної академії правових наук. Обговорювали питання щодо, мабуть, третьої спроби початку реформ місцевого самоврядування за ініціативи територіальних громад Харківщини.

Користуючись нагодою, хочу висловити щиру подяку спеціалістам - науковцям Національної академії правових наук та Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого і особисто Василю Яковичу Тацію за постійну співпрацю з органами місцевого самоврядування. Спираючись на таку авторитетну наукову базу, ми пропонували Концепцію реформ місцевого самоврядування у 2009 році, яка потім була прийнята Урядом, але не реалізована.

Ми пролобіювали прийняття Урядом 7 квітня минулого року Концепції реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні. 95% змісту цього документа - результат роботи саме харківських фахівців. Проект Концепції, із невеликими доповненнями, було підтримано в усіх куточках нашої країни. На жаль, реформи, передбачені Концепцією, також не були реалізовані. Отже, це третя спроба.

1 квітня цього року на засіданні Уряду, в якому я брав участь, затверджено Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. Час покаже, чи вдасться реалізувати її з цієї спроби.

Крім того, ми підготували цілий пакет проектів змін до законодавства вже на виконання цієї Концепції. Серед них - проекти законів про співпрацю територіальних громад, про органи самоорганізації населення, про право територіальних громад на об’єднання та інші. Також серед них - законопроект про державну регіональну політику, відповідно до якої повинно формуватися середньо- і довгострокове планування розвитку на місцевому рівні. Необхідно закріпити законом ці принципи, щоб реалізація стратегічних завдань, цільових програм і виділення коштів не залежали від виборів, що кожного року проходять в Україні, чи-то Президента, чи-то Верховної Ради, чи-то місцевих рад.

Маю зазначити, що завдяки послідовній і цілеспрямованій роз’яснювальній роботі, проведеної за нашої ініціативи,  усі громади країни підтримують необхідність децентралізації влади. Тобто, якби не ця робота, то, напевне, не склалася б така ситуація, коли навіть ті чиновники, які традиційно скептично ставляться до реформ, визнають, що потрібно передавати владу з центру на місця, треба утворювати виконавчі комітети на рівні районних та обласних рад, реалізовувати Європейську хартію місцевого самоврядування, яка була ратифікована у 1997 році і має бути асимільована у національне законодавство.

Але, щоб провести такі глибинні реформи, необхідно внести зміни до Конституції. Разом з Національною академією правових наук ми підготували зміни до ХІ розділу Основного закону «Місцеве самоврядування». Наші пропозиції минулого року були обговорені і в Конституційній Асамблеї, і в Координаційній раді з питань розвитку громадянського суспільства, де вони отримали повну підтримку. І зараз ми докладаємо зусиль, щоб в проекті змін до Конституції, який винесуть на розгляд Верховної Ради, містився розділ «Місцеве самоврядування» у запропонованій нами редакції, і щоб на наступному пленарному засіданні восени Верховна Рада відповідно до вимог чинного законодавства внесла зміни до Конституції. І вже наступні місцеві вибори 2015 року ми могли проводити за новою Конституцією. Маючи нові повноваження і можливості, ми зможемо зрушити з місця це питання.

Чи тільки позиція чиновників заважала раніше реалізувати всі ініціативи, про які Ви щойно розповіли? Чи є надія, що сьогодні все це буде реалізовано без перешкод?

Я прагматик і вважаю, що реформи треба проводити тоді, коли існуючий стан речей не влаштовує суспільство. Якщо все гаразд, то не треба змін. Зрозуміло, що у суспільстві і державі не все гаразд, отже потрібні реформи. В першу чергу, в регіональній політиці й у владі на місцях. У цьому процесі важливим фактором є сприйняття нововведень, а відтак необхідна роз’яснювальна робота для успішної їх реалізації. Усі громадяни мають знати мету реформ, терміни їх проведення, що отримає кожна територіальна громада, кожна сім’я в результаті успішної реалізації перетворень. Жодної ініціативи неможливо реалізувати, якщо люди її не сприйматимуть. Коли є підтримка людей, можна говорити іншою мовою із чиновниками, які не хочуть змін і можуть чинити спротив реформам.

До речі, й минулого року разом із колегами ми виходили з ініціативою, й зараз ухвалили звернення про необхідність врегулювати питання проведення мирних зібрань громадян. Це наразі є великою проблемою, необхідно щоб органи місцевого самоврядування, правоохоронні органи, ініціативні групи та всі, хто виводить людей на масові акції, знали чітко свої права та обов’язки. Мирні зібрання - це нормальний і потрібний процес, у першу чергу для влади, яка має знати і чути точку зору громадян. Та коли ситуація стає некерованою, виходить за межі законності й  починається силове протистояння, то і влада, і правоохоронці, і ті, хто вивів людей, мають усвідомлювати відповідальність за свої дії, що в них є як права, так і обов’язки. На жаль, останнім часом ми вже маємо і трагічні випадки.

Наступне. Ми проголосували за те, щоб проект закону про місцевий референдум, який знаходиться у Верховній Раді, був якомога швидше розглянутий експертами, народними депутатами і був прийнятий. Має бути визначений перелік питань, які можуть розглядатися на місцевому рівні, а також механізм проведення таких референдумів, правовий, організаційний та фінансовий.

Як наявність такого закону позначиться на ситуації, яку ми спостерігаємо не тільки у Харківській області, а на всьому південному сході України?

У цьому питанні сьогодні, на жаль, - правовий вакуум, тому що закон про державний і місцевий референдум втратив чинність у 2012 році. Якби такий закон був чинним, ми могли б ним скористатися. Але згідно з Конституцією і чинним законодавством України на рівні обласних рад немає повноважень провести будь-який референдум. Ми позбавлені не тільки правової основи, а й організаційного механізму і фінансового ресурсу для проведення референдуму. Звідси деякі існуючі непорозуміння.

З людьми, які виходять з такими ініціативами, ми ведемо постійний діалог. Хочеться, щоб люди чули один одного і знаходили компроміс. Питання, що наразі піднімаються, - абсолютно зрозумілі. Учасники зборів Асоціації одноголосно підтримали необхідність визначитися щодо питань, які надходять   до обласної ради від громадських організацій, ініціативних груп. Наприклад, питання позаблокового статусу України потрібно зняти з порядку денного, оскільки ця норма закріплена законодавчо, до того ж воно не може обговорюватися, враховуючи існуючу ситуацію та глобальні виклики. Наступне питання – статус  російської мови. Безумовно, це була велика помилка з боку депутатів, які ініціювали скасування закону про регіональні мови. Політики мають раз і назавжди зняти це питання, не спекулювати на ньому і про нього забудуть. Питань, що розділяють країну, є  небагато. Інколи мені здається, що їх навмисно залишають в центрі уваги, щоб була напруга, щоб кожний боровся за свій електорат, при цьому не думають про єдність країни, про її майбутнє. Якщо ми знімемо всі ці питання, які можна порахувати на пальцях рук, політикам нарешті доведеться взятися за питання розбудови економіки, розвитку підприємств, сприяння створенню нових робочих місць, підвищення заробітної плати. Вони мають змагатися саме з таких питань.

Є активісти, які сьогодні вимагають проведення референдуму (по законодавству ми його ще не можемо проводити),  на який пропонують винести питання федералізації. Людям здається, що це є певною панацеєю для вирішення актуальних питань. Чи є  так насправді, чи розуміють люди значення федералізації?

Відповім коротко, бо це тема, у першу чергу, для дискусії фахівців, політичних еліт, а потім, за результатами цієї дискусії, можливе громадське обговорення. Вважаю, що всі мають розуміти - добробут територіальної громади або регіону не залежить від назви устрою. Тобто ми можемо називати область республікою, автономією, регіоном, іншими термінами, але суть не в цьому. Суть в тому, які повноваження відповідно до чинної Конституції та законодавства передані цій адміністративно-територіальній одиниці. Федеративний устрій може бути централізований, децентралізований, може формуватися на національній основі або на територіальній, на договірній основі, на конституційно-договірній, на змішаній і таке інше. Хочу запитати у тих, хто сьогодні виголошує це слово, чи розуміють вони це? Що хочуть вони? Бо, наприклад, я не хотів би централізованої федеративної країни. Це повноваження набагато менші ніж ті, що ми маємо зараз. Автономна республіка може бути абсолютно безправною, а може бути регіон з повноваженням набагато більшими, ніж у автономної республіки. Не хотів би торкатися політичної складової у питанні з Автономною Республікою Крим, але там не було таких повноважень, яких хотіли кримчани. Тобто, навіть автономна республіка не була забезпечена відповідними повноваженнями. Ми це маємо розуміти.

Отже головне - це Конституція і законодавство, які гарантують максимальний об’єм повноважень, а як ми все це називатимемо, то предмет дискусії для професіоналів.

Повернемося до питання децентралізації влади. Йдеться, поки на рівні обговорень, про передачу ледве не 80% повноважень: це економічний сектор, гуманітарні напрями. З чого необхідно розпочати? Чи, можливо, це питання має розглядатися у комплексі?

Все це треба розглядати в комплексі. Миттєво це вирішити не можна, але головний політичний документ – Концепція реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні – уже схвалено Урядом. У Концепції  визначено терміни і напрямки, за якими треба рухатися. Необхідно прийняти законодавчий блок - він вже підготовлений, - який дасть можливість реалізації Концепції. І щоб поглибити реформи та в повній мірі передати повноваження на місця, необхідно вносити зміни до Конституції. Зміни до її розділу «Місцеве самоврядування», про які я говорив раніше, виписані раніше, виписані відповідно до Концепції. Синхронне прийняття їх Верховною Радою створить можливість для проведення глибинних реформ. По-іншому бути не може.

Про готовність суспільства Ви казали, а як щодо готовності фахівців, чи достатньо їх на місцях? Чи доцільно, можливо, проводити перекваліфікування фахівців, які працюють в органах місцевого самоврядування?

Передача повноважень - це, в першу чергу, передача великої відповідальності. Безумовно, для того, щоб взяти таку відповідальність, керівники на місцях мають бути готові і професійно, і морально. Бо боротьба за повноваження на рівні гасел - це одна ситуація, а щоденна копітка робота – зовсім інші речі. Ви вірно відзначили, що для цього потрібні підготовлені, сучасні кадри. Розуміючи це, ми в Харківській області вже третій рік поспіль проводимо в рамках Асоціації і виїзні навчання, і формуємо групи з вивчення міжнародного досвіду організації діяльності влади за кордоном. Підписані відповідні угоди як з Європейським Союзом, так і з Російською Федерацією. Ми вивчаємо досвід децентралізації влади як сусідів із Заходу, так і зі Сходу, хоча наша держава з цим зволікає. Підготовка кадрів - особливо важлива у сільській місцевості. Потрібно звертатися до наших вищих навчальних закладів, щоб розширити спеціальність, готувати фахівців-управлінців як сучасних менеджерів. Бо, отримавши повноваження, потрібно вміти їх реалізувати. Я своїм колегам наводжу приклад: реалізовуючи сьогодні свої повноваження відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування», ми не використовуємо у повному обсязі можливості, передбачені чинним законодавством. А отримавши величезні повноваження, треба і керівнику, і його команді усвідомлювати обсяг відповідальності та виконувати свої обов’язки    на благо громади та країни. Треба міняти психологію, філософію, докласти величезних зусиль на підготовку кадрів і постійну їх перепідготовку відповідно до сучасного рівня.

Тобто роботи ще багато, а це значить, що багато тем для наших подальших зустрічей. Дуже дякую, що були гостем нашої студії

Президент України
Верховна рада України
Урядовий портал
Харківська обласна державна адміністрація
Харківська міська рада
Національне агентство з питань запобігання корупції
Українська асоціація районних та обласних рад
Асоціація органів місцевого самоврядування Харківської області
Рада почесних громадян Харківської області
СБУ
Стратегія розвитку Харківської області на 2015-2017 роки
Дитячий телевізійний фестиваль «Дитятко»
Конкурс Масельського
Громада очима дітей
Гранти
Харківський центр туризму
Слобідський край
Ресурсний центр сталого місцевого розвитку
РЕГІОНЕТ
Харківський регіональний інститут державного управління
Форум Фактор
Угода мерів
КП
КП
Харківський обласний центр здоров'я