Дедалі більше в Українському суспільстві набуває актуальності тема місцевих виборів, які мають відбутися наприкінці жовтня 2015 року. Та разом із звичайною інтригою виборчого процесу – хто переможе, тема організації волевиявлення виходить за межі експертного середовища, привертаючи до себе увагу все більш широкого кола громадськості. Мається на увазі схвалений Верховною Радою у першому читанні законопроект «Про місцеві вибори»

Безперечно, новий закон, у разі прийняття, сприятиме демократизації процесу волевиявлення громадян, значною мірою унеможливлюючи сумно відомі підкуп виборців і маніпуляції на виборах. Також можна вважати позитивним фактором і передбачений у законопроекті комплекс нововведень, таких як голосування за відкритими списками тощо.

Разом з тим, у законопроекті міститься низка положень, проаналізувавши які, можна стверджувати, що даними нормами порушуються деякі важливі принципи демократичної системи волевиявлення, зокрема пропорційне представництво адміністративних одиниць у відповідних радах.

У законопроекті кількість депутатів місцевої ради визначається виходячи з наявної кількості виборців, а не всього населення. До того ж, гранична кількість виборців, чиї інтереси представлятиме місцева рада, обмежується 1,5 млн, хоча в Україні є адміністративно-територіальні одиниці, де кількість виборців перевищує 2 млн. осіб. Тож, враховуючи, що склад місцевих рад не перевищуватиме 80 депутатів, рада, що обрана громадою, кількість виборців якої, наприклад 1,1 млн, матиме у своєму складі лише на 10 депутатів менше. Виникає ситуація непропорційного представництва, за якої, наприклад, 900 тис. виборців будуть представлені 10 депутатами.
Тож, необхідно переглянути відповідні положення законопроекту, щоб забезпечити пропорційність представництва виборців відповідних територій.

З іншого боку, на виборах до обласної, районної, міської рад кількість територіальних виборчих округів становитиме не більше 80 (максимальна кількість депутатів ради). Кожний округ повинен об’єднати приблизно однакову кількість виборців. Отже з’являться такі райони, що взагалі не матимуть своїх представників в обласній раді, бо територіально будуть поділені та включені до складу округів. Таким чином, буде втрачено пропорційне представництво в обласній раді і адміністративно-територіальних одиниць, і територіальних громад.

Крім того, виникає ситуація, коли у складі обласної ради більшість депутатів представлятимуть місто обласного значення, оскільки у законопроекті регламентується, що багатомандатний виборчий округ, де проводяться вибори депутатів обласної, районної та міської ради, має співпадати з територією області, району, міста або територією об’єднаної територіальної громади. На окремих територіях, де існують значні диспропорції в чисельності населення міста обласного значення та області, буде виникати ситуація, що в одному виборчому окрузі, створеному в межах відповідного міста обласного значення, буде проживати переважна більшість виборців.

У законопроекті формування складу обласної ради передбачається без урахування кількості адміністративно-територіальних одиниць. Тому виникне ситуація, коли відповідні адміністративно-територіальні одиниці взагалі не будуть представлені в обласній раді.

Крім того, існує неузгодженість деяких норм законопроекту із Законом України «Про добровільне об’єднання громад», наприклад, коли в межах одного району буде сформовано одну об’єднану територіальну громаду або щодо обрання старости об’єднаної громади (оскільки процес злиття громад не обмежено у часі, вибори старости носять перманентний характер і мають проводитись незалежно від виборів до органів місцевого самоврядування). Потребує додаткового врегулювання і питання забезпечення волевиявлення тимчасово переміщених осіб.

Ускладнює процес волевиявлення і передбачена у законопроекті можливість висуватися кандидатом у депутати кількох рад різних рівнів одночасно. Йдучи на вибори, кандидат має визначитися остаточно, до якого рівня органів місцевого самоврядування він балотується.

Позбавлення кандидатів-самовисуванців права брати участь у формуванні складу тервиборчкомів на користь відповідних місцевих організацій політичних партій порушує конституційний принцип рівності виборчих прав громадян.

Усунення вказаних протиріч у остаточній редакції законопроекту сприятиме втіленню основоположних принципів демократичного волевиявлення та утворенню збалансованої системи представницької влади на всіх рівнях. Але треба зважати, що на внесення змін та прийняття нового Закону України «Про місцеві вибори» залишається дуже мало часу, оскільки вибори мають відбутися вже через чотири місяці, а виборчий процес має початися 25 липня. Тобто цей великий за обсягом документ має бути оприлюднений і вивчений суб’єктами виборчого процесу у дуже стислі строки.

Напевне, не варто відкидати можливість перенесення дати виборів на півроку, щоб сформувати належну законодавчу базу, дати можливість підготуватися учасникам виборів до нових умов, врахувати зміни, що відбуватимуться в ході процесу об’єднання громад, в результаті зекономити значні бюджетні кошти.

Сподіваємося, що законодавчий орган нашої держави врахує всі ці зауваження, щоб чергові місцеві вибори відбулися на належному організаційному та правовому рівні.

Президент Української асоціації районних та обласних рад, голова Харківської обласної ради Сергій Чернов

Верховна рада України
Президент України
Урядовий портал
Харківська обласна державна адміністрація
Харківська міська рада
Національне агентство з питань запобігання корупції
Українська асоціація районних та обласних рад
Асоціація органів місцевого самоврядування Харківської області
Рада почесних громадян Харківської області
СБУ
Стратегія розвитку Харківської області на 2015-2017 роки
Дитячий телевізійний фестиваль «Дитятко»
Конкурс Масельського
Ефективна первинна медицина в громаді
Громада очима дітей
Гранти
Харківський центр туризму
Слобідський край
Ресурсний центр сталого місцевого розвитку
РЕГІОНЕТ
Харківський регіональний інститут державного управління
Форум Фактор
Угода мерів
КП
КП
Харківський обласний центр здоров'я