Інтерв’ю голови Харківської обласної ради Васілія Салигіна за підсумками робочої поїздки у Близнюківський і Лозівський райони.

- Сьогодні ви відвідали процвітаючі господарства. Чи можна сказати, що Близнюківський район – процвітаючий?

Ні, я б сказав – відносно процвітаючі господарства. Звісно, на тлі вже «мертвих» господарств, полей, які поросли бур’яном, ми бачимо ті, у яких триває життя, у яких сильний керівник. Але ці господарства без державної підтримки теж приречені завтра стати «мертвими». Тому що на одному ентузіазмі керівника, ентузіазмі людей, котрі працюють на землі, довго вистояти не вийде. Це просто неможливо.

Ми бачимо, сьогодні люди їдуть. Лишають будинки, їдуть працювати в Київ, Росію. У деяких населених пунктах - розповідали люди – нинішнього року школу закінчило четверо дітей, а пішли до школи двоє. Є нова школа, і вчителі, але вже немає дітей, нікого навчати. Ось про це слід думати.

А господарствам до процвітаючих дуже далеко. Коли ми будемо заїжджати в господарство і бачити техніку в ангарах, коли ми будемо бачити людей, котрі сидять в комбайнах в краватках і білих сорочках, тоді ми зможемо сказати, що сільське господарство Харківської області – процвітаюче. А коли закупівельна ціна на молоко сьогодні 50 чи 59 копійок, що мало не в тричі дешевше води в харківських магазинах, про які успіхи можна говорити?

Ми можемо нині дойти до того, що у нас в країні взагалі не буде молока, лише імпортне.

Я переконан в тому, що в Україні найближчим часом уряд все-таки буде створено. І державна підтримка села – один з невідкладних заходів, який він повинен буде прийняти. Тому що інакше село загине.

- Передусім, яку допомогу треба надати сільськогосподарським підприємствам?

В першу чергу, потрібно відкрити російський ринок для молочної і м’ясної продукції. І потрібна підтримка села: мають бути дотації з бюджету сільгоспвиробникам чи, хоча б, пільгове кредитування. Люди вже не сподіваються ні на які дотації, на подачки, які їм увесь час обіцяють. Дайте їм системне пільгове кредитування. Цей механізм повинен бути налагоджен до автоматизму. Тоді село працюватиме, і буде годувати не тільки тих, хто там працює, а ще й всю країну.

- Щодо комбікормового заводу в Близнюківському районі. Що там необхідно зробити, щоб підприємство працювало у тих самих масштабах, що й раніше? Підприємство декілька перепрофільовано, зроблено елеватор. А чи треба відроджувати виробництво комбікормів у тому обсязі, що був раніше?

Звісно, боляче дивитися, коли гине підприємство. Але кожен може також сказати, що шкода дивитися на напівзруйновані військові частини. Але усі розуміють, що колись Україна була західним форпостом Радянського Союзу, а нині вони [військові частини] в такому обсязі, як раніше, не потрібні.

Так чи треба Харківської області чи країні така кількість комбікормів? Який є ринок споживання цієї продукції тут, який в інших областях, в цілому у країні і в країнах ближнього зарубіжжя? Якщо достатнього ринку немає, то, можливо, таке масштабне виробництво і непотрібне. Завод випускав 600 тонн кормів на добу, а сьогодні, вони кажуть, що випускають 1000 тонн на рік.

- На вашу думку, підприємство знайшло вихід із ситуації, наприклад, щоб зберегти для людей робочі місця?

Я побачив правильний вихід. Мені дуже сподобався керівник підприємства. Але, дивлячись на те, що він створив, складається враження, (а, напевно, так воно і є), що поки є господар, поки є керівник, є підприємство. Завтра щось станеться з людиною - він піде на заслужений відпочинок чи поїде в інше місце працювати, - і підприємство вже так функціонувати не буде. У більшості випадків, які я бачив на сьогодні, все тримається тільки на людському ентузіазмі.

- Яким ви знаходите підприємство водного господарства «Дніпро»?

Це підприємство вимагає термінового ухвалення програми розвитку на рівні обласної ради. Якщо хтось ще пам’ятає аварію на Диканівських очисних спорудах, тоді всі відчули як це, коли не працюють очисні споруди і коли немає води. Насправді, вода – це життя, на воді зав’язано усе.

Ми заходили на це підприємство і бачили, що дахи течуть, матеріально-технічна база залишає бажати кращого. Має статися підвищення заробітної плати. До того ж, електроенергія подорожчала, обладнання та комплектуючі подорожчали, але тарифи на воду не стали піднімати. Зараз кажуть: газ і електроенергія подорожчали! А як цим людям, які залишилися сам на сам із проблемами, які їм залишила держава? Їм за життя пам’ятник потрібно поставити, що вони працюють у таких умовах!

- Обласна рада займатиметься проблемами цього підприємства?

Обласна рада займатиметься всіма проблемами Харківської області, і цього підприємства у тому числі, і передусім.

- Ми не встигли впритул познайомитися з роботою сільгосппідприємства ім. Леніна. Що це за підприємство?

У цього успішного підприємства хороший господар (він, до речі, депутат обласної ради), він справді молодець і він на своєму місці. На щастя, таких людей багато в Харківській області, проте, на жаль, їх все ж бракує.

- Ви говорили про державні програми лізингу, кредитування сільського господарства. Що ви збираєтесь робити на обласному рівні? Зокрема, за словами директора заводу комбікормів, на території району є молочний завод, котрий нині не працює. Його продають за мільйон гривень. Там можна було б відновити виробництво закуповувати молоко не по 59 копійок, а, приміром, по 90.

Найближчим часом я буду проводити наради з бізнесменами Харкова й області. І там я буду рекомендувати їм такі об’єкти. Але я хочу запросити на цю зустріч і керівників районних держадміністрацій. Щоб вони не чекали, коли до них інвестор прийде сам. Як кажуть: якщо гора не йде до Магомета, то Магомет йде до гори. Якщо нема інвестора – нехай шукають. Сидячи в Лозовій, Близнецах, Ізюмі, Балаклеї, Дергачах, складно знайти інвестора…

В принципі, там був інвестор з Харкова. Але існує така практика, що вклали гроші, отримали прибуток…

Ми проїжджали цукровий завод, там теж був інвестор, але завод порізали на брухт. А є цукрові заводи в області, які працюють. Інвестор інвестору – різниться.

Ми проїжджали і бачили поля соняшнику. Є соняшник в прекрасному стані, а є у такому, що не зрозуміло: там зростає бур’ян чи соняшник. І там і там є інвестор.

- Але ж можна зробити так, щоб свої на своїй землі працювали?

Я відповім так: я прибічник того, що чоботар має шити чоботи. На мій погляд, як економіста, для того, щоб цей маслозавод в майбутньому був успішним, він має належати тому, у кого є гарантований збут продукції. У кого є великі гуртові та роздрібні торгові мережі з реалізації продукції. Тоді буде успіх. Нехай підприємство буде акціонерним, нехай район буде зацікавлений, нехай зацікавлений буде той, хто реалізує продукцію. Для досягнення успіху район і бізнес повинні стати партнерами.

- Ви будете на сесії обласної ради обговорювати це запитання?

Це не питання обласної ради. Це питання, можливо, роботи голови обласної ради.

- Нам показали невеличку пекарню в Близнюківському районі. Як ви вважаєте, чи краще якщо буде своє виробництво хліба, чи завозити?

Взагалі, я вважаю, якщо все буде своє, не тільки хліб, а будь-яке виробництво - чи то текстильне, промислове, харчове, - то краще. Тільки воно має відповідати вимогам сьгодення і того, що потребують люди. А нав’язувати людям нічого не потрібно. У людей має бути вибір. Якщо людина кожного дня може придбати той же хліб теплим, і цей хліб буде їй до смаку, вона сама обере, чи то купувати хліб, який возять з Ізюма, чи той, що виробляють в Близнюках.

Верховна рада України
Президент України
Урядовий портал
Харківська обласна державна адміністрація
Харківська міська рада
Національне агентство з питань запобігання корупції
Українська асоціація районних та обласних рад
Асоціація органів місцевого самоврядування Харківської області
Рада почесних громадян Харківської області
СБУ
Стратегія розвитку Харківської області на 2015-2017 роки
Дитячий телевізійний фестиваль «Дитятко»
Конкурс Масельського
Ефективна первинна медицина в громаді
Громада очима дітей
Гранти
Харківський центр туризму
Слобідський край
Ресурсний центр сталого місцевого розвитку
РЕГІОНЕТ
Харківський регіональний інститут державного управління
Форум Фактор
Угода мерів
КП
КП
Харківський обласний центр здоров'я