Харківська обласна рада

Тел. +3 8057 700-40-57
Факс +3 8057 700-53-35
E-mail: zvernennya@oblrada-kharkiv.gov.ua
Адреса: вул. Сумська, 64, м. Харків, Україна, 61200
16 листопада 2019

Краснопавлівка – селище міського типу, центр селищної ради.
Селище розташоване на залізниці Харків – Лозова, за 3 км від річки Орільки, за 30 км на північ від міста Лозова, за 120 км від обласного центру.
Селище має свою символіку: герб, прапор і гімн, яку прийняли до 130-річчя заснування Краснопавлівки в 1998 році.

Окрасою нашого селища є його родючі землі, глибокі традиції та велика культурна спадщина. Проте справжнім багатством є наші жителі. Виробничники, митці, науковці – еліта усіх галузей, люди, які заслужили на повагу суспільства.

Хтось із великих людей сказав: «Усе минає, а слово залишається».

Зникають у безвісті держави, володарі, на порох розсипаються великі будівлі, вмирають дерева, пересихають ріки, гори перетворюються на купу каміння – все стає тліном і порохом. А написане слово залишається. Залишається і несе крізь віки голос людської душі. Це одне з найбільших див нашого світу.

Саме над цим дивословом наполегливо працював заслужений журналіст України, колишній головний редактор Харківської обласної газети «Слобідський край» Каулько Євген Іванович.

Народився він 1 лютого 1943 року в нашому селищі Краснопавлівка Лозівського району, Харківської області в сім’ї сільських вчителів.

Тяжкі були ті роки. Краснопавлівка окупована фашистами, які спалювали та знищували все навкруги. В оселю Каульків також потрапила бомба, а тому сім’ї тривалий час довелося замерзати у пристосованому приміщенні, часто-густо навіть без окрайця хліба. Але незважаючи на скрутне становище, яке склалося і тривало впродовж 1943–1947 років, мати, Антоніна Прокопівна, намагалася виховувати свого сина якомога краще. У родині Каульків зажди панувала злагода, взаєморозуміння, сімейний затишок. З дитинства мама прищеплювала Жені любов до книжок, рідної мови, вчила поважати старших, бути ввічливою і вихованою людиною. І все це мало вплив на хлопчика, який ще в п’ятирічному віці був записаний читачем до сільської бібліотеки. Жадоба до знань, палка любов до рідної мови вже з дитинства сформували у Євгена ті риси, завдяки яким пізніше він визначиться як особистість. У 1952 році дев’ятнадцятирічний Євген разом із мамою переїздить до Харкова. З роками Євген Іванович починає розуміти, які рідні до болю спогади про місце, де народився, де зробив свої перші кроки, де пізнав казковий світ слова.

З 1988 року Є. І. Каулько працює головним редактором в обласній газеті «Соціалістична Харківщина» (згодом – «Слобідський край»).

Очолюючи це видання, він зарекомендував себе ініціативним, вимогливим і компетентним керівником. Згуртував творчий колектив, багато зусиль докладав для того, аби так потрібне всім друковане джерело обласної інформації не міліло, а навпаки – життєдайно наповнювало кожного мешканця нашого краю «живою водою» оптимізму і добра. І його зусилля виправдалися. Зараз ваша газета користується авторитетом серед слобожан, її читають не лише в області, а й у державі, у країнах ближнього зарубіжжя, а також у США, Канаді Німеччині. За багаторічну сумлінну і плідну працю Євгену Іванововичу Каульку присвоєно Почесне звання «Заслужений журналіст України», він нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, багатьма грамотами; неодноразово Євген Іванович був переможцем рейтингу інформаційної та ділової активності «Піонери ІІІ тисячоліття», «Харків’янин року». У свої 60 свідомих літ Євген Іванович скаже: «Я вдячний краснопавлівській землі, щедрій і родючій на таланти. І я гордий з того, що народився саме там».
В усі часи Краснопавлівка щедро дарувала світу невтомних трударів, з нею тісно переплелися долі багатьох яскравих особистостей. Наш край став колискою, з якої виросли знамениті військові і хлібороби, люди різних професій, які стали його гордістю:

Віктор Антонович Садовничий – відомий математик і нинішній ректор Московського державного університету імені М. В. Ломоносова, дійсний член Російської Академії наук, почесний доктор, професор і член 30 університетів і наукових об’єднань, автор сотень наукових робіт, володар найвищих наукових премій.

Галина Макарівна Гнатюк (дружина відомого українського співака Дмитра Гнатюка) – доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник інституту мовознавства академії наук України, лауреат Державної премії СРСР в галузі науки (за участь у створенні 11-томного словника української мови).
Віталій Семенович Скотаренко – кандидат технічних наук, уперше в Радянському Союзі розробив технологію, створив і запровадив у виробництво обладнання для виготовлення високоякісного горизонтального лиття. Має понад 30 винаходів, нагороджений Великою Золотою медаллю ВДНГ, Лауреат премії Ради Міністрів СРСР.

Микола Гаврилович Короткий – завідувач кафедри шкіряних та венеричних хвороб Російського державного медичного університету, член-кореспондент Російської Академії природничих наук, професор, доктор медичних наук.
Іван Лікандрович Мироненко – капітан дальнього плавання Чорноморського флоту.

Леонід Васильович Мироненко – полковник, командир військової частини.

Валерій Євгенійович Волошин – директор ТОВ « Інтерфлотпродукт».

Микола Миколайович Вітренко – старший викладач кафедри застосування електроенергії в сільському господарстві Харківського державного технічного університету сільського господарства.

Олександр Миколайович Гапура – полковник, заступник начальника міліції міста Харкова.

Віктор Хомич Павлов – заслужений будівельник м. Москва Російської Федерації, заступник генерального директора тресту «Москапбуд».

Володимир Миколайович Скрипак – підполковник, перший заступник директора міжнародної Асоціації ветеранів спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю «Центр», відділення «Центр-Вінниця».

Юрій Васильович Литвин – «Заслужений журналіст України» колишній головний редактор газети «Голос Лозівщини».

До речі, автором герба та прапора є житель Краснопавлівки, вчитель Краснопавлівської школи № 1, Борис Іванович Петрашенко, слова і музику написав місцевий поет і композитор Валерій Сергійович Заводчиков.

Цей список можна продовжити. Про видатних земляків розповідає експозиція Краснопавлівського краєзнавчого музею.
Кажуть, що визначні особистості народжуються здебільшого у столиці, серед відповідного оточення. Приклад Краснопавлівки повністю спростовує таке твердження.

Дозвольте привітати вашу газету з ювілейною датою, що наближається.

Зичу всім, як годиться, в першу чергу, доброго здоров’я, удачі й віри в краще майбутнє. Щиро дякую всім, хто в різні періоди історії газети докладав і докладає нині свою руку, розум, енергію до її творіння!

З повагою, Л. І. Водолаженко,
директор Краснопавлівського краєзнавчого музею
За матеріалами газети "Слобідський край"