Харківська обласна рада

Тел. +3 8057 700-40-57
Факс +3 8057 700-53-35
E-mail: zvernennya@oblrada-kharkiv.gov.ua
Адреса: вул. Сумська, 64, м. Харків, Україна, 61200
18 жовтня 2019

Тези до виступу президента Української асоціації районних та обласних рад, голови Харківської обласної ради Сергія Чернова на круглому столі, присвяченому Дню місцевого самоврядування, Київ 4.12.2015 року 

На тлі зовнішніх викликів, необхідності України боротися за свою цілісність та європейський вектор розвитку, децентралізація стала однією з ключових реформ, від яких залежить майбутнє нашої держави.

Тому сьогоднішній круглий стіл, присвячений обговоренню першочергових завдань децентралізації та реформи місцевого самоврядування, а також приурочений до Дня місцевого самоврядування, є гостро актуальним і зібрав таке високоповажне представництво.

На мою думку, наша зустріч має також підбити підсумки року в тому, що зроблено в процесі реформ місцевого самоврядування та децентралізації.

Рік розпочався з бюджетної та фінансової децентралізації, завдяки якій територіальні громади вже отримали більшу фінансову самодостатність.

За перші три декади (січень – вересень) 2015 року надходження до місцевих бюджетів зросли на 40,8%.

З ухваленням відповідного Закону, почався процес формування спроможних територіальних громад, які мають стати базовою ланкою і необхідним фундаментом для формування нової моделі місцевого самоврядування. Моделі, закладеної Стратегією реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, яка відповідатиме  вимогам Європейської хартії місцевого самоврядування.

Відомо, що на початку реформи майже половина (47%) адміністративно-територіальних одиниць – сільські ради з населенням до 1000 осіб.

Процес добровільного об’єднання громад охопив приблизно 800 місцевих рад – сільських, селищних та міських. Йдеться про 6300 населених пунктів, що об’єдналися у 159 спроможних громад. На минулих виборах вони обрали нову владу, яка з новими повноваженнями і розширеною фінансовою базою забезпечуватиме розвиток територій.

Досвід діяльності перших об’єднаних громад буде дуже важливим у подальшому процесі формування спроможних адміністративних одиниць базового рівня. Тому наша увага прикута до піонерів цієї справи.

Але йдеться лише про 6% від загальної кількості територіальних громад. Попереду велика робота, яку требо виконати якомога скоріше.

Процес об’єднання громад неможна зупиняти, оскільки це загрожує всьому комплексу реформ.  Щоб реалізувати закладений в законі принцип добровільності, потрібна всеохоплююча інформаційна кампанія, політична воля керівництва держави та підтримка процесу з боку місцевої влади.

В контексті реалізації Стратегії реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, треба відзначити низку законів, останнім часом ухвалених парламентом.

Серед них:

«Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань», яким реформовано систему надання адміністративних послуг, яка стає не тільки більш доступною і спрощеною, а й відкритою і прозорою. Повноваження з надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців передаються органам місцевого самоврядування, місцевим держадміністраціям, нотаріусам і банкам.

«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». При тому, що спрощується процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовано питання передачі відповідних повноважень органам місцевого самоврядування.

«Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансової забезпеченості надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування)». Йдеться про перерозподіл надходжень держбюджету та місцевим, пов’язаний з передачею місцевому самоврядуванню та місцевим держадміністраціям повноважень щодо надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та системи надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

В місцевих радах введено поіменне голосування Законом «Про внесення змін до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо поіменних голосувань)». Реалізація цієї норми має забезпечити прозорість роботи пленарних засідань та підвищити відповідальність кожного депутата.

Важливим досягненням, на моє переконання, є зрушення у ставленні суспільства до реформи місцевого самоврядування та децентралізації. За результатами всеукраїнського соціологічного дослідження «Децентралізація та реформа місцевого самоврядування» 59% населення вважають, що ці реформи потрібно проводити. Також 53% вважають за необхідне вносити зміни до Конституції. Отже всі наші численні зусилля щодо роз’яснення суті та користі реформи не пройшли дарма і вже дають свої плоди.

Хоча, вважаю, що підтримка абсолютної більшості громадян забезпечить як ефективність, так і більш швидкі темпи реформи. Оскільки ще велика частина наших співгромадян ще не усвідомила необхідність цих перетворень. А також є певний опір з боку чиновників та навіть деяких посадових осіб місцевого самоврядування.

Але найбільш важливим кроком на нинішньому етапі реформування вважаю внесення змін до Конституції в частині децентралізації, на які ми давно чекаємо, які мають зафіксувати існуючі досягнення, забезпечити незворотність процесу, дати старт новому етапу реформ. Неприйняття змін до Конституції – це загроза всій реформі. Тому ми сподіваємося, що у Верховної Ради вистачить політичної волі та державницької свідомості, щоб схвалити зміни до Основного закону в другому читанні.

Тут варто буде визначити певні ризики подальшого проведення реформи:

Політизація реформування місцевого самоврядування та децентралізації. Як наслідок затягування всього процесу, втрата часу на реформи, який держава і без того вичерпала, втомленість суспільства, яка породжує несприйняття реформи.

Спротив на місцях. Як виконавців, які побоюються втратити владу, так і громадськості, яка не розуміє суті і переваг реформи.

Можна говорити тільки про перші кроки реформування місцевого самоврядування.  Залишаються невирішеними проблеми:

-         Розмежування повноважень.

-         Формування бюджетів.

-         Ціла низка земельних питань потребує вирішення для того, щоб на практиці втілити принцип повсюдності місцевого самоврядування.

-         Залишаються дискусійними питання навколо інституту префекта і старости.

-         Особливої уваги потребує завжди актуальне питання кадрового забезпечення, залучення нових і підготовки старих кадрів до роботи в нових умовах.

Отже, попереду велика робота, яка потребує консолідації зусиль всіх гілок влади на всіх рівнях, широкої участі громадськості, оскільки йдеться про майбутнє України.