Голова Харківської обласної ради Сергій Чернов був гостем програми «Тема дня» на UA: Харків.

Децентралізація влади дооб’єднання громад, новий бюджет і нові правила обласного конкурсу «Разом у майбутнє» - теми сьогоднішнього ефіру. Які зміни чекають на Харківську область у 2020 році говоримо сьогодні з головою обласної ради Сергієм Черновим.

Одразу про зміни: наскільки вони будуть суттєвими для Харківщини цього  року на вашу думку?

По-перше, ми чекали, що будуть прийняті зміни до Конституції України в частині децентралізації і Президент України за останній час двічі вже подавав відповідні зміни до Верховної Ради. Але сьогодні удруге, на жаль, відкликав їх. І те, що планувалося змінити повністю в системі адміністративно-територіального устрою в державі, в системі управління  органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, насамперед на субрегіональному регіональному рівнях, а також закріплення вже створеного об'єднаних територіальних громад на базовому рівні, на певний час відкладається у часі. Як довго, не можу сказати. Лише повторю: на жаль.

Ви щойно згадали, що Президент сьогодні відкликав проект змін до Конституції щодо децентралізації влади. Про це сьогодні повідомив його Офіс.  Зміни будуть доопрацьовані з Асоціацією міст України. У мене до вас запитання як до голови всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування. Чому саме з Асоціацією міст буде узгодження цього проєкту змін, а не з вами?

З нами постійно проводяться консультації і ми свої зауваження неодноразово пропонували Офісу Президента, Верховній Раді. І більшість з них, я б сказав на дев'яносто відсотків, були враховані уже коли в другий раз подавався проєкт закону змін до Конституції у Верховну Раду.

Ключові пригадаєте?

Безумовно. У першому поданні правка стосувалася утворення округів укрупнених районів і виконавчих комітетів обласних рад. Це було записано у проєкті закону. Але передбачалася щорічна ротація керівника обласної і окружної, тобто районної, ради.

Це неправильна модель, вона б не працювала, бо потягнула б за собою щорічну зміну керівника виконавчого комітету і керівників департаментів. Ніхто б не працював, не звітував, не ніс відповідальності за свої рішення і дії, усі б займалися кадровими питаннями.

Друге – термін, яким обмежувалося обрання депутатів органів місцевого самоврядування. Він складав був три роки. Ми твердили, що цього недостатньо, щоб виконувати комплексні програми на середньостроковий період і звітувати за них. Тому запропоновано 5 років, Президент нас почув і вніс такі зміни. А також щодо багатьох інших питань.

У чому сьогодні не знайдено компроміс  з Асоціацією міст? Є чимало незадоволених тим, що вводиться інститут префектури. Я, як людина державницька, вважаю, що такий інститут потрібен.

Префекти – люди, що повинні замінити голів обласних і районних адміністрацій…

Так. І водночас – ні. Адміністрації повинні були стати виконавчими комітетами, буду говорити по-звичному, районних рад і обласних. А   префект має бути наділений функціями виключно контрольними, точніше, наглядовими. І в пропозиціях Президенту це завжди наголошували – нагляд за виконанням норм Конституції і законів України.

Як колись це робила прокуратура, стежачи за законністю прийняття рішень органів самоврядування…

Певною мірою, так. А також слід включити координацію роботи територіальних управлінь, які знаходяться в областях. Бо сьогодні навіть посада голови обласної державної адміністрації не дає можливості координувати роботу територіальних управлінь. Але голова адміністрації при цьому відповідає за стан безпеки, результати соціально-економічного й гуманітарного розвитку в регіоні. Тому він повинен мати відповідні важелі.

Тобто, те, що стосується господарських функцій, мало перейти до виконавчого комітету, а наглядові – до префектури. Не може така велика держава залишитись без, скажімо так,  піднятої гільйотини закону. Не порушуй Конституцію і закони – не буде в тебе проблем із префектом на тій чи іншій території.

Сьогодні унікальна ситуація, і чому великі міста її лобіюють, цілком зрозуміло. Адміністрації не мають наглядових функції, у прокуратури їх забрали. От і хочуть міста працювати самостійно.

Тобто, міста сьогодні не підзвітні?

Підзвітні виборцям. Але сьогодні вже є випадки в різних регіонах, коли органи місцевого самоврядування приймають рішення, що далеко за межами їх повноважень. Хоча це не правило, а швидше винятки з нього.

Чи є такі приклади у Харкові чи Харківській області?

Поки що в нас такого не траплялося, але це людський фактор, інколи – політична доцільність або ж емоційний стан. Якщо він стоїть на першому місці, а не фаховість, професійність, державницький підхід, то для таких випадків гільйотина повинна бути піднята. Всі повинні розуміти, що є контроль: не порушуй – гільйотина не буде опускатися. І навпаки стосовно префекта: якщо він необ’єктивно прийняв рішення, то теж має бути передбачена відповідальність.

Чимало зауважень щодо посилення президентської вертикалі цими змінами до Конституції. Про це говорили щонайменше восени. Зокрема, стосовно введення інституту префектів, призначення президентом керівників, які мали б бути народно підзвітні. Чи є у вас зауваження, чи спостерігаєте ви зміни, які можуть свідчити про  посилення президентської вертикалі?

Ні. Не може бути такого, щоби  працювали виключно демократичні інститути і не було представництва держави на всій території. В жодній державі такого немає, ні у Франції, ні в Німеччині.

Говорю про те, що префекти не мають займатися  економікою, розвитком регіонів, а лише  повинні мати наглядові функції і забезпечити виконання державних програм на територіях, відповідно до повноважень.

Конституція – компроміс, баланси треба шукати. Не може бути переможцем одна чи інша сторона. Якщо вони не домовляються, то в державі виникають якісь дуже радикальні рішення. І не хотів би, щоб так було:  повернули нагляд до прокуратури, як це було раніше, чи передавали, крім тих функцій, які є в адміністрацій,  ще й наглядові. А це може відбутися у разі, якщо не буде така суспільна згода знайдена щодо змін до Конституції.

Про територіальну децентралізацію ви також згадали, що це питання може відкластися. На вашу думку, чи завершився на Харківщині процес добровільного об'єднання громад?  Чи є ще можливість у тих громад, які досі думають, зробити щось по-своєму, піти проти чинного Перспективного плану, за своїм варіантом почати об'єднуватися? Чи той, хто не зробив цього до кінця 2019-го, вже не встиг?

Ті, хто добровільно не об’єдналися з початку відліку, з 1 квітня 2014 року, втратили. І громади, і люди, які там проживають. За цей час вони б могли залучити значно більший ресурс для розвитку територій і вирішити чимало питань економічного й соціального розвитку Але це їх вибір.

Наступне.  Звісно, на прямі договори й відносини з Мінфіном вже ніхто не зможе вийти протягом цього року, бо у жовтні, відповідно до чинної Конституції відбудуться вибори в органи місцевого самоврядування. Але я б рекомендував сьогодні всім тим, хто не об'єднався, все  одно пройти цей шлях самостійно, відповідно до Перспективного плану. Адже закон «Про добровільне об'єднання територіальних громад» діє. І вийти на вибори, подавши документи, обговоривши це питання і пройшовши процедуру.

Якщо цього не зроблять добровільно, то це відбудеться примусово.

Коли?

Перед виборами. Ніхто не проводитиме їх у жовтні на старій адміністративно-територіальний основі.

Що сьогодні готують у Верховній Раді? Вчора я був на засіданні профільного Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, де був погоджений законопроект, який вносить зміни до чинного закону про місцеве самоврядування. Зміни зводяться до того, аби дати безпрецедентне право Кабінету Міністрів виходити з ініціативою і змінювати межі районів; визначати центри ОТГ. І я не виключаю можливості, що цей законодавчий акт найближчими днями буде прийнятий Верховною Радою.

Тоді Уряд зможе визначати центри громад. Сьогодні, відповідно до закону, це роблять сільські, селищні, міські ради, які об’єднуються. Тож, є небезпека втрати діалогу із тими, хто проживає на визначених територіях.

Добровільне обєднання громад триває шостий рік. І за цей час на Харківщині обєднано 44 відсотка від плану, створено 24 громади. Та й то, пришвидшення об’єднання відбулося під кінець цієї добровільності. Якщо не буде певного адміністративного втручання, до чи зможе цей процес завершитися повністю?

Все  залежить від свідомості людей.  Ситуація, на жаль, така, що в 12 районах Харківської області протягом вже чотирьох років громади лише спілкуються між собою, але не приймають жодних виважених рішень. Тобто, за цей час повз них пройшла величезна кількість коштів, які б могли вирішити проблеми на десятиріччя, зосередившись у місцевому бюджеті.

Можливо, тут потрібне втручання й адміністративні методи?

Прийнято Закон, відповідно до якого обласні ради не можуть втручатися в процес. Раніше облради затверджували Перспективний план, а сьогодні це вже повністю в компетенції облдержадміністрацій. На мою думку, треба допомагати людям і методично, й організаційно, щоб були прийняті правильні та виважені рішення.

Часу для об’єднання було достатньо. Сьогодні в Харківській області в об’єднаних територіальних громадах проживають чотириста тисяч населення – лише третина, для такого великого регіону цього недостатньо.

Цього літа Уряд презентував свій варіант укрупнення районів, для Харківської області було визначено чотири райони. Але робоча група висунула свої пропозиції, а це зменшення з 27 до 7 районів. Якісь зміні відбулися у комунікації з Урядом з цього питання, чи вдалося досягти порозуміння?

Неодноразово ми зверталися до Міністерства розвитку громад та територій, керівництва держави, як письмово так і мали можливість говорили про це на офіційних зустрічах, але на сьогодні питання також залишається відкритим.

З одного боку, Мінрегіон виражає нам свою підтримку та розуміє, що для такої великої області, як Харківська, пропозиції нашої робочої групи щодо укрупнення є доцільними. Але водночас від різних експертів лунає думка, начебто, якщо Уряд веде мову про 100 районів, значить в кожній області їх буде по чотири, незважаючи, чи це Івано-Франківська область із мільйонним населенням, чи то Харківська із населенням у три мільйона мешканців. Тобто підхід до цього питання більше статистичний, а не аналітичний, прагматичний і державницький, як це потрібно.

Чи вважаєте ви, що область все ж зможе вплинути на цей процес?

Ми вже маємо подібний досвід відносин із Урядом, згадаймо період, коли формувалися госпітальні округи. Тоді держава через Кабмін змусила усі регіони прийняти по три-п’ять госпітальних округів, а Харківська область разом із Львівською наполягали на єдиному медичному просторі області, й Уряд погодився зрештою з нашою пропозицією.

Також я маю інформацію, що незабаром по всіх областях України буде відмінене попереднє рішення на користь перейняття досвіду нашої області й створення єдиного госпітального округу на території кожної області України. Бо стало очевидно, що будь-яка інша структура не зможе працювати, оскільки не відповідає майбутньому адміністративно-територіального устрою, який наразі теж є незрозумілим, бо не прийнято ще відповідні законодавчі акти.

Тобто, медичний простір в області має бути єдиним?

На перехідний період - так.

У грудні обласна рада прийняла бюджет області на 2020 рік у розмірі 6 млрд 315 млн грн. Якщо порівнювати цьогорічний бюджет із цифрою 2019 року, то він удвічі менший, так як минулорічний бюджет складав майже 13,5 млрд грн. Чи дійсно грошей в області цього року вдвічі менше?

Бюджет Харківської області на 2020 рік складає 13,8 млрд грн, але за формальними ознаками через зміни у системі фінансування ця цифра дійсно складає 6 млрд 315 млн грн – це без урахування медичних і частини освітянських субвенцій. Раніше левова частка субвенцій, що надходили в область, передавалась до обласної ради і рішенням сесії субвенція кореспондувалась і розглядалась, як обласний бюджет, який у минулому році  був понад 13,5 млрд грн.

А цьогоріч, поясню на прикладі медичної субвенції, Національна служба здоров’я  напряму буде укладати угоди із нашими комунальними підприємствами й закладами та фінансувати їх. Тобто ми не будемо отримувати ці кошти в бюджет, але держава зазначену субвенцію буде направляти напряму медичним комунальним підприємствам і закладам. Тому якщо ці дві цифри скласти, то кошти, які прогнозно сьогодні прийнято, в область надійдуть трошки більше ніж у минулому році, приблизно на 3-5%.

Це із врахуванням інфляції?

Так. Побачимо, якщо буде перевиконання і економіка буде працювати, а наше завдання якраз збалансувати ці речі, кошті будуть направлені на захищенні статті, на виконання розвиткових планів.

Бюджет розвитку, про який Ви говорите, куди буде спрямовано цього року?

На сесії обласної ради 5 грудня 2019 року було прийнято рішення по захищеним статтям, завдяки якому ми дали можливість з 1 січня 2020 року бюджетній галузі працювати спокійно, це щорічна процедура.

Бюджет розвитку ще не розподілявся на сесії обласної ради. Але на наступній сесії, яку ми плануємо провести у кінці лютого або на початку березня, будемо це робити. Цьогоріч він на рівні десь 1 млрд 200 млн грн, у порівнянні із минулим роком більше на 50-60 млн грн за прогнозними показниками.

Кошти бюджету розвитку зазвичай спрямовуються на будівництво об’єктів, реконструкцію доріг, продовжимо працювати над стратегічними планами, визначеними минуло річ, а також визначимо пріоритети, для руху уперед.

Розкажіть про зміни правил подання документів до участі в обласному конкурсі розвитку територіальних громад «Разом в майбутнє».

У 2020-му конкурсу виповнюється вже дев’ять років. 20 січня плануємо провести перше засідання організаційного комітету, щоб оголосити старт конкурсу для громад Харківщини.

На фінансування проєктів з обласного бюджету буде спрямовано також суму, як і минулоріч – близько 40 млн грн, а це означає, що буде реалізовано ініціатив громад на 80 млн грн.

Самі ж зміни будуть стосуватися контрольних функцій, зокрема, якості проєктів та підходів уникнення поверхневої і шаблонної реалізації ініціатив громад. Щоб усі, хто беруть участь у конкурсі, а також ті громадські організації й ініціативні групи, які підтримали ініціативи на місцях, обов’язково гарантували спів фінансування.

Верховна рада України
Президент України
Урядовий портал
Харківська обласна державна адміністрація
Харківська міська рада
Національне агентство з питань запобігання корупції
Українська асоціація районних та обласних рад
Асоціація органів місцевого самоврядування Харківської області
Рада почесних громадян Харківської області
СБУ
Безпека та довіра
Дитячий телевізійний фестиваль «Дитятко»
Конкурс Масельського
Ефективна первинна медицина в громаді
Громада очима дітей
Гранти
Харківський центр туризму
Слобідський край
Ресурсний центр сталого місцевого розвитку
РЕГІОНЕТ
Харківський регіональний інститут державного управління
Форум Фактор
Угода мерів
КП
КП
Харківський обласний центр здоров'я