Маю відзначити актуальність та своєчасність  теми законодавчого регулювання у сфері місцевого самоврядування. Наразі бачу три головних виклики для подальшого розвитку місцевого самоврядування.

Виклик I: Формування належної нормативно-правової бази

З одного боку, маємо громіздкий, у чомусь надлишковий, корпус з більш ніж 2 200 законодавчих та інших нормативно-правових актів вищої юридичної сили, де визначаються повноваження органів місцевого самоврядування. Безумовно, у такій кількості документів дуже важко орієнтуватися без відповідної кваліфікації та певного досвіду. Тож потреба у систематизації та оптимізації правової бази у цій сфері давно назріла.

З іншого боку, в Україні відбувається реформування місцевого самоврядування, на концептуальних засадах визначених у 2014 році. Реформа потребує не тільки перегляду  чинного корпусу відповідних нормативно-правових актів, а й прийняття нових законів, як то передбачено Концепцією.

У період 2014-2016 років законотворча діяльність, спрямована на реалізацію реформи місцевого самоврядування, відбувалася доволі активно. Прийняті закони «Про добровільне об’єднання територіальних громад», «Про співробітництво територіальних громад», «Про засади державної регіональної політики». Для забезпечення фінансової децентралізації внесені важливі зміни до Бюджетного та Податкового кодексів. Також низка інших законів, спрямованих на децентралізацію у різних сферах.

З 2017 року у законодавчому забезпеченні реформування місцевого самоврядування в Україні прийшов період застою. Останнім законом, прийнятим в контексті децентралізації став закон про приєднання громад до міст обласного значення, прийнятий Парламентом 3 квітня 2018 року і підписаний Президентом 4 травня.

Втім ціла низка законів, визначених Планом законодавчого забезпечення реформ в Україні (у розділі 3 «Регіональна політика та децентралізація»), схваленим Парламентом ще 4 червня 2015 року, чекає свого часу. З 11 законопроектів ухвалено лише один. Так саме із першочерговими законопроектами для реалізації реформи, розробленими Кабінетом Міністрів.

За таких обставин складається ситуація, коли муніципальна практика йде попереду законодавчого процесу, фіксуючи недоліки та колізії правового регулювання, законодавче усунення яких значно відстає. У поточному формуванні нормативно-правової бази документи Кабінету Міністрів фактично заміняють собою законодавчі акти.

За період реалізації реформи вже створено 838 об’єднаних територіальних громад, до яких увійшли більше 3,8 тисяч громад. На часі формування нових, таких що відповідають концептуальним засадам реформи, законодавчих механізмів вирішення питань адміністративно-територіального устрою. Невирішеними залишаються питання реформування районного рівня: утворення, укрупнення та ліквідація районів, встановлення і зміна їх меж, земельні та майнові відносини тощо.

Особливо гостро питання стоїть для територій, де об’єднана громада охоплює територію всього району повністю. Території 17 районів повністю покриті ОТГ і 140 районів де ОТГ займають 50-99%. Наявна конкуренція компетенцій районних рад, адміністрацій з новоствореними радами та виконавчими комітетами ОТГ. Кількість таких районів найближчим часом зростатиме. Проблема вимагає термінового розв’язання шляхом укрупнення районів.

Оновлення потребує сама законодавча база регіональної політики в Україні. Для чого має бути єдиний законодавчий акт, який би об’єднав положення двох законів:

– «Про стимулювання розвитку регіонів» (2015 рік);

– «Про засади державної регіональної політики».

Більшість положень цих законів так і не запрацювали.

Нарешті закріпити за органами місцевого самоврядування чітке коло повноважень та визначитися із фінансовими ресурсами на їх виконання. Щоб органи державної влади не перекладали на місцеві бюджети нові додаткові зобов’язання. Як наразі відбувається, наприклад, із закладами середньої професійної освіти.

Незважаючи на те, що добігають кінця визначені строки реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, потенціал цього документу ще не вичерпаний, а тому слід розглянути можливість продовження термінів його дії та прискорення реалізації його положень.

Таким чином, першим основним викликом для законодавчого регулювання у сфері місцевого самоврядування є проблема із прийняттям законів.

Виклик II: Конституційні засади реформи місцевого самоврядування

На часі внесення змін до Конституції в частині місцевого самоврядування. Своєчасне їх прийняття – другий основний виклик. Потрібно зафіксувати пройдений етап реформ, зробити зміни незворотними, мінімізувати політичний вплив на розвиток місцевого самоврядування, забезпечити його повсюдність.

Нарешті потрібно забезпечити повноцінне самоврядування на рівні регіональному та субрегіональному, передбачивши право обласних та районних рад формувати власні виконавчі органи. Разом з тим, забезпечити ефективний, але не надмірний, державний нагляд  за прийняттям законних рішень органами місцевого самоврядування.

Внесення змін до Конституції – головна умова імплементації норм Європейської хартії місцевого самоврядування в Українське законодавство.

Законопроект змін до Конституції в частині місцевого самоврядування внесений до порядку денного Верховної Ради. Сподіваємося, що вистачить політичної волі та здорового глузду для його прийняття.

Виклик III: Підготовка кваліфікованих кадрів

Також, на мій погляд, не менш важливим викликом, є реалізація норм законів, що прийняті та будуть прийняті в ході реформування місцевого самоврядування в Україні. Реформа не вичерпується лише прийняттям потрібних для її реалізації законів. Законодавство має працювати однаково на всіх рівнях. Необхідні спеціалісти, котрі будуть здатні виконувати норми прийнятих законів, реалізувати нові можливості, що надає оновлений правовий простір. Тому вирішити питання підготовки спеціалістів для здійснення реформи має таке саме значення, як і своєчасне прийняття законів та змін до Конституції.

До речі, з 2017 року в Харківському національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого почалась підготовка юридичних кадрів для системи місцевого самоврядування. Комплексна підготовка юристів для місцевого самоврядування раніше не проводилося у вищих навчальних закладах. Нова спеціалізація називається «юрист місцевого самоврядування» на новому факультеті публічного права та адміністрування.

Нагадаю, що 1 грудня 2017 року Кабінет Міністрів України своєю Постановою схвалив Концепцію  реформування системи професійного навчання державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів місцевих рад. План заходів щодо реалізації Концепції уряд затвердив 10 травня 2018 року. 

На моє переконання, професійна підготовка голів, депутатів, працівників виконавчих апаратів місцевих рад має відбуватися за активної участі асоціацій органів місцевого самоврядування та безпосередньо самих органів місцевого самоврядування. Тільки таким чином можна досягти того, що цей процес буде системним, безперервним та відповідати актуальній ситуації в регіонах. Для цього мають закладатися кошти у місцевих бюджетах на підготовку та навчання. І це має бути пріоритетом в роботі місцевого самоврядування.

Коротко висновки.

  • Необхідно оптимізувати чинну нормативно правову базу, що регулює діяльність місцевого самоврядування та пришвидшити прийняття нових законів які мають супроводжувати реформу;
  • Внесення змін до Конституції дозволить перейти на новий етап реформи та наблизить Україну до імплементації Європейської хартії місцевого самоврядування;
  • Щоб закони працювали на місцях, потрібні професіонали, здатні забезпечити виконання законів та ефективно організувати діяльність місцевого самоврядування у нових умовах.

Шановні колеги! За час реформи місцеве самоврядування в Україні зробило значні кроки у напрямку, визначеному Європейською хартією. Законодавче регулювання у цій сфері має відповідати змінам та забезпечувати їх незворотній рух.

Президент України
Верховна рада України
Урядовий портал
Харківська обласна державна адміністрація
Харківська міська рада
Національне агентство з питань запобігання корупції
Українська асоціація районних та обласних рад
Асоціація органів місцевого самоврядування Харківської області
Рада почесних громадян Харківської області
СБУ
Стратегія розвитку Харківської області на 2015-2017 роки
Дитячий телевізійний фестиваль «Дитятко»
Конкурс Масельського
Харківський центр туризму
Слобідський край
Ресурсний центр сталого місцевого розвитку
РЕГІОНЕТ
Харківський регіональний інститут державного управління
Форум Фактор
Угода мерів
КП
КП
Харківський обласний центр здоров'я