Голова Харківської обласної ради Сергій Чернов – гість програми «Громадське радіо у твоєму місті».

Кирило Лукеренко: Добрий день! Вас вітає «Громадське радіо у твоєму місті». Наше з вами місто сьогодні – Харків. Я – Кирило Лукеренко, мій колега – Андрій Куликов. У нашій програмі ми говоримо про таке:

Андрій Куликов: Наскільки органи місцевого самоврядування незалежні у прийнятті своїх рішень і наскільки ці рішення бувають співвіднесені із Законом, що стосується всієї України.

Кирило Лукеренко: Наш гість – Сергій Чернов, голова Харківської обласної ради. Добрий день, пане Сергію!

Сергій Чернов: Добрий день всім! Радий вітати вас на Харківщині!

Кирило Лукеренко:  Ми щойно говорили із двома жінками, які опікуються благодійною організацією, котрі допомагають переселенцям, які приїхали в Харків в ході і після конфлікту на Донбасі. Перед тим, як перейдемо до основної теми, хотів би з вами продовжити цю й розставити деякі крапки над «і».

Як конфлікт на Донбасі вплинув на Харківщину? Харківщина – фактично регіон, що межує з конфліктним регіоном.

Андрій Куликов: Більше того, частина території Харківської області віднесена до зони, колись, АТО, а тепер – ООС.

Кирило Лукеренко: Як цей конфлікт змінив Харківщину? За чотири роки. Що відбувається, що змінилося?

Сергій Чернов: Думаю, що чотири роки війни змінили не тільки Харківщину, а всю Україну та українців. Всі ми змінилися. По-іншому подивилися на багато речей, стали більш прагматичними, у чомусь – цинічними, у чомусь – оптимістами, у чомусь – песимістами. Це предмет для ретельного аналізу, щоб будувати майбутнє, де такого не повториться.

Стосовно конкретно Харківщини, наш регіон став форпостом України, бо протяжність кордону із Росією понад 300 км та понад 350 км – межі із Луганською та Донецькою областями. На обласній владі, так саме, як і на кожному мешканці краю, – здається у нас це виходить – лежить відповідальність робити все, щоб регіон залишався стабільним, спокійним, прогнозованим, з успішним майбутнім.  

Андрій Куликов: Сергій Чернов, голова Харківської обласної ради у імпровізованій студії «Громадського радіо», місто Харків. Ви сказали «у чомусь – цинічними, у чомусь – оптимістичними». Будь ласка, у чому цинічним за ці чотири роки став Сергій Чернов, а потім, які в нього надії?

Сергій Чернов: Сергій Чернов не може жити окремо від своєї громади, своєї спільноти.  Як усі потребує знаходити порозуміння із собою і тими, хто поруч. Коли на Харківщину прибула перша хвиля вимушено переміщених осіб, за оперативними даними, майже 300 тисяч переселенців. Зараз їх кількість зменшилася до 126 тисяч, за офіційною інформацією. Але медичну допомогу у закладах охорони здоров’я отримали на 50 тисяч більше ніж зареєстровано, що говорить, про цифри набагато більші за фактом. Наше завдання інтегрувати цю велику кількість людей у спільноту Харківщини. Ми усвідомлюємо, що проблеми, які принесла війна на Сході України не зникнуть за рік чи два. З моєї точки зору, знадобляться десятиріччя, аби розібратися із наслідками цієї трагедії.

Ми проводили соціальні опитування серед тих, хто приїхав до Харківщини і живе тут. Понад 35% людей з Донеччини та Луганщини, Автономної Республіки Крим сказали, що навіть коли завершиться конфлікт, вони не планують повертатися додому. Це змушує нас формувати нову стратегію в регіоні. Для цих людей необхідно створювати робочі місця, формувати умови для соціальної адаптації, навчання дітей.

Отже, стосовно цинічності, я намагаюся донести до всіх свою точку зору, що нетерпимість, яка є зараз у нашому суспільстві, неприпустима. Потрібно, у тому числі через засоби масової інформації, форум, який днями відбувається у Харкові [Донбас медіа форум], щоб у суспільство вносилося якомога більше ідей як об’єднати країну, ідей, що працюватимуть на майбутнє. Не можна будувати успішну державу із повернутою назад головою. Українські регіони віками мали різні історичні судьби. І такі, що мають тривалий досвід розвитку в умовах Магдебурзького права. І такі, що зазнали великого впливу радянської системи. У нашій країні всі мають бути терпимими один до одного та отримати своє місце у державі.

Андрій Куликов: Повертаюся до 2014 року, ви згадали про першу хвилю переселенців. А я пам’ятаю Сергія Чернова. Змінювалися ті, хто начебто контролював ситуацію у місті. Сергій Чернов був і досі є головою обласної ради. Захопили приміщення Харківської обласної ради майданівці, Сергій Чернов – голова обласної ради, захопили антимайданівці, Сергій Чернов – голова обласної ради. Прем’єр-Міністр – Яценюк, а Сергій Чернов … і так далі. У чому секрет? За моїми спостереженнями, ви єдиний голова обласної ради, який з допередмайданних часів в Україні залишився на своїй посаді.  

Сергій Чернов: Мабуть, пройде більше часу, можна буде більше розповісти. Не всі до цього, може готові, і я у тому числі. Але рецепт, насправді, простий: у командній роботі, по-перше. Підтримці людей, які тобі довіряють мандат депутата обласної ради, а потім депутатів, котрі обирають своїм головою, це друге. Третє, кожне рішення невірне, якщо воно незаконне.

Так от, Харківська обласна рада у різні часи, за умов різного тиску у прямому та переносному сенсі, уникала прийняття жодного неправового рішення. Думаю, що це також немалий вклад нашого колегіального органу для забезпечення стабільності у нашому регіоні.

Андрій Куликов: Як ви перевіряєте? У вас є спеціальний штат юристів, які кажуть: оце не законно, тому ми не будемо цього робити? Я серйозно, тому що нещодавно Комітет виборців України нарахував тисячі неправомірних рішень органів місцевого самоврядування.

Сергій Чернов: І ви там не побачите рішення Харківської обласної ради. Я гордий за це, що наша команда, наша обласна рада не займається популізмом. А ухвалює рішення відповідно до своїх повноважень.

По-перше, треба мати бажання розібратися у ситуації. По-друге, відставити емоції, працювати із холодним розумом та мати життєву мудрість. По-третє, я завжди говорив, що на Харківщині чудова юридична школа, а Харків та область завжди мають бути зразком толерантності, верховенства права та задавати тон у цьому всій державі.

Кирило Лукеренко: Ми заявляли темою нашої розмови, наскільки органи самоврядування здатні виробляти і втілювати самостійні рішення на своїй території. Ви можете порівнювати за той час, який ви при владі на Харківщині, як міняється можливість ваша і облради впорядкувати справи в регіоні за ці роки? Чи змінилося щось?

Сергій Чернов: Можу порівнювати. Питаннями, спочатку спробами реформи місцевого самоврядування, територіальної організації влади я займаюсь останні десять років. Тільки з 2014 року ми почали реальні кроки по реалізації, як це часто зараз звучить, «найбільш ефективної реформи», що я підтверджую. Здійснені практичні кроки у законодавчому та нормативному полі, у реалізації на місцях цих рішень, спрямованих на те, щоб змінити систему управління територіальною громадою на користь людини та задоволення її потреб.

Візьмемо приклад Харківщини. Навіть ті громади, котрі ще не об’єдналися, отримали якісно нові фінансові ресурси – їх бюджети збільшилися удвічі. Але на Харківщині є громади, де бюджети зросли у дев’ять разів.

Андрій Куликов: Які?

Сергій Чернов: Наталинська об’єднана територіальна громада. Але такий процес відбувається на території всієї держави. Головний виклик для місцевого самоврядування – підготовка кадрів. Готовність тих, хто приходить на відповідальні посади місцевого самоврядування, кого люди для цього обирають, виконавчі органи місцевих рад, впоратися із більшим навантаженням, більшою відповідальністю, повною мірою скористатися новими можливостями.

За короткий час охарактеризувати реформу дуже важко. Але скажу, що на базовому рівні – рівні громад – вона відбувається ефективно та дуже швидко, навіть у порівнянні з іншими країнами Європейського Союзу. Але наше завдання – не зупинятися, продовжувати реформу на субрегіональному (районному) та регіональному (обласному) рівнях.

Ми маємо чітко реалізувати Європейську хартію місцевого самоврядування, ратифіковану Україною у 1997 році, та втілити принцип повсюдності місцевого самоврядування.

Що ж стосується районного та обласного рівнів, повноважень додається, але вони не вмонтовані в Конституцію. Відсутні належні законодавчі акти, а тільки готуються для проведення адміністративно-територіальної реформи. Ми не підійшли до створення виконавчих комітетів районних та обласних рад. На стадії підготовки перебуває інститут префектів, на яких буде покладена контрольна функція за органами місцевого самоврядування. Тож потрібно зробити ще багато чого, що буде потім працювати на розвиток громад, районів та областей.

Кирило Лукеренко: Наскільки конфліктним  є об’єднання територіальних громад?

Сергій Чернов: Наскільки люди на місцях здатні йти на компроміс, настільки зменшиться рівень конфліктності. Де виконуються усі процедури, є, що дуже важливо, ініціативні групи, люди хочуть змінювати своє життя, життя своїх громад на краще, спілкуються між собою та обізнані з того, які додаткові переваги можуть отримати від об’єднання громад, там конфліктність незначна. Де процес об’єднання відбувається під тиском, за відсутності діалогу, там високий рівень конфліктності. Конфлікти не виникають через те, що в громади немає перспективи після об’єднання. А передовсім через неінформованість людей, непрофесійних дій тих, хто ініціює об’єднання.

Андрій Куликов: Повернемося до того, що Харківщина є частиною зони операції об’єднаних сил. У який спосіб це заважає або допомагає вам та обласній раді вирішувати питання там? Очевидно там втручаються інші, крім обласної та районної ради.

Сергій Чернов: До цієї зони на Харківщині віднесено 18 громад Ізюмського району з райцентром. Такий статус зобов’язує обласну раду приймати програми, що стосуються територіальної оборони, сприяння правоохоронним органам, забезпечення стабільності в регіоні. Відповідно з обласного бюджету виділяються кошти. Так саме як і на підтримку переселенців.

Представники волонтерських організацій, чотири роки їх було понад тридцять, підготували проект державної програми підтримки переселенців, яка так і не з’явилася в Україні. Як для місцевої влади, наше зобов’язання – піклуватися про наших громадян, але їх розміщення та необхідні для цього заходи потребують фінансування.

Андрій Куликов: А може командування операцією об’єднаних сил сказати: ні, нам не підходить рішення, ухвалене Харківською обласною або Ізюмською районною радою? За даних умов це не годиться, ми знаємо реальне становище.

Сергій Чернов: Такої ситуації не було і, навіть, не розумію, як вона може скластися. У Харківській області повноцінне місцеве самоврядування, тут немає військо-цивільної адміністрації. У повноваження місцевого самоврядування ніхто не втручається. Навпаки ми робимо все для того, щоб підтримувати армію та центральні органи влади у вирішенні важливих питань.

Андрій Куликов: У багатьох українських областях є ситуація, коли обласний центр має місто-суперника. Є Хмельницький та Кам’янець-Подільський, є Ужгород та Мукачеве, є Рівне і Дубно. Навіть у Київській області Біла Церква мала стати центром нової області. А Харків це 1,5 мільйони людей, інші міста порівняно маленькі. На вашу думку, в яких саме містах Харківщини є найкращі перспективи розвитку?

Сергій Чернов: В області сім міст обласного значення, десять – районного. І хоча ми переживаємо, з одного боку, певні кризові явища, я завжди кажу, що криза вимагає від нас більше думати. Ми живемо у часи прагматичної конкуренції. І в усіх нормальні стартові умови. Й те, що великий мегаполіс має більший фінансовий ресурс, має можливість реалізовувати великі інфраструктурні проекти, так саме може розвиватися Ізюм, Лозова, Первомайський, Чугуїв. Багато залежить від ініціативи, креативності керівництва, їх команд, місцевих рад та виконавчих комітетів. А також їх здатності об’єднати навколо себе громаду.

Ще не часто застосовується, але за ним майбутнє, публічно-приватне партнерство. Це альтернатива діючій економіці. Особливо у маленьких містечках, об’єднаних громадах. Там мають об’єднати зусилля влада, громадськість, бізнес. Разом на взаємній довірі вибудовувати своє майбутнє.

Тому перспектива є в усіх. Як хто цим скористається покаже час.

Андрій Куликов: Коротше, нам наступного разу потрібно їхати не лише до Харкова, а й до Лозової, Чугуєва, Первомайського?

Сергій Чернов: Абсолютно вірно.

Андрій Куликов:  Громадське радіо має плани присутності й у інших містах та районах Харківської області. Ви досі очолюєте Українську асоціацію районних та обласних рад. Наскільки її значення, як громадського об’єднання, зросло чи зменшилося за останні роки? Це в контексті запитання про повноваження.

Сергій Чернов: Чим більше повноважень отримують органи місцевого самоврядування, тим більше необхідність співпрацювати в рамках асоціацій, щоб мати спільну позицію у відношенні державної політики у сфері місцевого та регіонального розвитку, напрацьовувати пропозиції щодо вдосконалення законодавчу та нормативну базу, обмінюватися кращими муніципальними практиками.

Тому, вважаю, що роль асоціацій органів місцевого самоврядування збільшується. Впевнений, що найближчим часом збільшиться роль Конгресу місцевих та регіональних влад України, утвореного всіма національними асоціаціями органів місцевого самоврядування.

Все більше інститутів виконавчої влади включають до своїх консультативних та дорадчих органів представників асоціацій місцевого самоврядування, щоб приймати правильні рішення, працювати над законами та нормативними документами, що сприятимуть розвитку громад, тому що це в інтересах держави. Будуть потужні громади та регіони, буде міцна держава.

Андрій Куликов: Дякуємо вам за розмову.

IMG_3626
IMG_3633
IMG_3638
IMG_3629
IMG_3639
IMG_3642
IMG_3667
IMG_3645
IMG_3672
IMG_3671
IMG_3677
IMG_3678
IMG_3679
IMG_3648
IMG_3681
IMG_3683
Президент Украины
Верховная рада Украины
Правительственный портал
Харьковская областная государственная администрация
Харьковский городской совет
Національне агентство з питань запобігання корупції
Украинская ассоциация районных и областных советов
Ассоциация органов местного самоуправления Харьковской области
Совет почетных граждан Харьковской области
СБУ
Стратегия развития Харьковской области на 2015-2017 годы
Детский телевизионный фестиваль «Дитятко»
Конкурс Масельского
Харківський центр туризму
Слободской край
Ресурсный центр устойчивого местного развития
РЕГИОНЕТ
Харьковский региональный институт государственного управления
Форум Фактор
Договор мэров
КП